Олесь Бердник - Мiжзоряна нянька (на украинском языке) Страница 3

Тут можно читать бесплатно Олесь Бердник - Мiжзоряна нянька (на украинском языке). Жанр: Фантастика и фэнтези / Научная Фантастика, год неизвестен. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте Knigogid (Книгогид) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.

Олесь Бердник - Мiжзоряна нянька (на украинском языке) читать онлайн бесплатно

Олесь Бердник - Мiжзоряна нянька (на украинском языке) - читать книгу онлайн бесплатно, автор Олесь Бердник

Вiн пiдкотився до широкого лiжка, заглянув у нього. Обличчя дiтей маленькi, зморщенi - були багровими вiд натуги. УР поглянув навколо. Рядом iз лiжком стояв стiлець, а на ньому - два флакони з червоними м'якими наконечниками. УР взяв один флакон, прочитав: УП.

- Марiя сказала, що їм треба давати УП, - згадав автомат.

Вiн сунув м'який наконечник у рот однiй дитинi, потiм другiй. Немовлята миттю замовкли, смокчучи приємний напiй. Тiльки iнколи, в паузах мiж смоктанням, вони ще жалiбно схлипували, нiби жалiючись на те, що їх так довго змусили кричати.

УР дивився на них, спокiйно мигаючи червоними очима. Вiн чекав, поки маленькi люди вип'ють усю поживну рiдину. Незабаром флакони спорожнiли. Але немовлята продовжували смоктати м'якi наконечники.

- Рухи по iнерцiї, - вирiшив автомат. - Але Марiя сказала, що робота буде подвiйна. Забезпечувати їх енергiєю i прибирати.

УР оглянув постiль. Вона була чиста. Але ж Марiя даремно б не говорила, подумав УР. Вiн швиденько розв'язав пелюшку i вiдзначив, що маленька людина справдi не зовсiм чиста. Немовля закричало, вiдчувши дотик металевих рук. УР знайшов поряд iз лiжком чистi пелюшки, закрутив у них дитину. Те ж саме вiн зробив i з другим маленьким космонавтом.

Пiсля цього дiти швидко заснули. УР поглянув на них, сказав:

- Їхня система забезпечена енергiєю. Тепер настав час засвоєння. УР повинен оглянути капiтана i космонавтiв.

Прямуючи до керiвної каюти, вiн зупинився над тiлом Марiї, згадав, що знав, про людину i її будову. Вiн знав дуже мало - тiльки те, що стосувалося його взаємин iз космонавтами. Тодi УР ввiмкнувся в систему бiблiотеки зорельота, знайшов роздiл: "ЛЮДИНА". За кiлька хвилин вiн оббiг електронним променем колосальну iнформацiю. УР звернув увагу на серiю повiдомлень про вiдновлення функцiй життя в тiлах людей, вражених радiацiєю. Для цього треба помiстити їх, обеззаразивши перед тим, у оточенi магнiтним полем камери з низькою температурою. УР згадав, що такi камери на кораблi є. Вiн вирiшив повторити досвiд тих людей, що вже робили так.

Автомат попрямував до кают-компанiї, оглянув кожного космонавта. Довго стояв над тiлом капiтана. Йому здавалося дивним, що капiтан мовчить i не рухається. Вiн був завжди таким рухливим. Вiн багато говорив з УРом. УР з готовнiстю допомагав капiтановi в його розрахунках, миттю знаходячи у своїх електронних надрах все, що було необхiдно. А тепер - капiтан непорушний. Його система зiпсована. Отже, до роботи.

Робот iз допомогою прибиральних машин нейтралiзував залишки радiацiї на предметах i стiнах корабля, а потiм пiдняв тiло капiтана i покотився до iзоляцiйних камер...

III

Тiла всiх космонавтiв були обеззараженi i розмiщенi в камери з низькою температурою. Пiсля цього УР знову вiдвiдав немовлят. Вiн знайшов праворуч вiд лiжка великий балон iз рiдиною УП. УР нацiдив їжi у флакони, знову натягнув на них м'якi наконечники i дав дiтям. Наситившись, немовлята заснули.

УР повернувся до керiвної каюти, довго стояв бiля пульта управлiння i згадував усе, що стосувалося зорельота "Серце" i його завдання.

- Марiя казала, що треба повернутися на Землю, - промовив УР. - А. моя iнформацiя говорить про те, що зорелiт повернеться до Землi тiльки тодi, коли виконає завдання: дослiдження планетної системи зiрки Епсiлон Ерiдана. Це завдання Космiчної Ради Землi. Його треба виконати. А потiм я поверну корабель назад. Отже, буде виконано два завдання - Космiчної Ради i Марiї.

Розв'язавши, таким чином, складне завдання, УР перевiрив усi контрольнi автомати керування, їхнi данi. Корабель летiв правильним курсом.

УР знову задумався про мету експедицiї. Вiн перебрав iнформацiю свого мозку, але в нiй не виявилося завдання дослiджувати планету. Очевидно, цим повиннi були займатися самi космонавти. Але вони не дiють, вони непорушнi. Тодi хто ж виконає завдання?

УР довго не мiг вирiшити проблеми. Нарештi, ланцюжок спiвставлень привiв його до думки, що немовлята, яких вiн годує, в майбутньому стануть дорослими космонавтами.

- Маленькi люди наберуться досвiду, - сказав УР. - Вони познайомляться з iнформацiєю i виконають завдання.

Пiсля цього УР заспокоївся. Вiн знав, що зробив усе, що мiг.

IV

Минали днi. Мiсяцi. Роки.

УР повнiстю оволодiв обов'язками няньки. Вiн годував дiтей, купав їх i навiть прав пелюшки. Всю цю премудрiсть вiн вичитав у бiблiотецi. Дiти росли. Скоро вони вже виросли з пелюшок i почали бiгати по палатi. Вони звикли до УРа i навiть гралися з ним. Але автомат не брав участi у їхнiх iграх, вiн лише з подивом вiдзначав, як багато енергiї витрачається маленькими людьми для неосмислених рухiв.

УР помiтив, що вони рiзнi, хоч i дуже схожi. Вiн вiдрiзняв їх по запаху, по незначнiй вiдмiнностi у зафарбленнi шкiри, очей, волосся. Того, що був трохи темнiший, УР назвав Iкс. Того, що свiтлiший, - Iгрек. Вони запам'ятали свої iмена i радiсно вiдгукувалися на них.

На другому роцi польоту УР збагнув, що маленьких людей треба вчити, що треба вкласти в їхнi системи iнформацiю. Але як? Адже в них iнша будова, нiж в УРа, i їм потрiбна своя, людська, iнформацiя.

УР згадав, що на кораблi є фiльмотека. Там, на плiвках, записанi рухливi зображення подiй iз життя людей. Автомат переглянув i вiдiбрав деякi з них. На них були записанi уроки навчання для дошкiльнят.

УР змонтував у палатi кiнопроектор, запустив перший фiльм. Iкс та Iгрек, побачивши на екранi постать жiнки, яка дивилася на них i щось говорила, радiсно кинулися до неї. Але вони зiткнулися з холодною поверхнею екрана. Дiти здивовано вiдступили, знову пiдiйшли ближче. Жiнка, як i ранiше, не виходила до них, вона перебувала у бiлiй рамцi.

Дiти довго плакали вiд образи, а УР стояв над ними, не розумiючи, чого їм треба. Вiн знову ввiмкнув кiнофiльм, але маленькi космонавти не хотiли дивитися на нього.

Та минули днi, i дiтям забажалося знову поглянути на постать, яка була такою хвилюючою i рiдною. Вони показали УРу на кiнопроектор. Автомат охоче ввiмкнув апарат. На цей раз дiти сидiли спокiйно i дивилися на жiнку. Вони уважно прислухалися до її слiв, намагаючись зрозумiти, чого вона хоче...

Минав час. Дiти вже повторяли багато слiв, якi промовляла жiнка. Вона називала ймення предметiв, iстот, вона показувала маленьким учням чудовi краєвиди Землi - лiси, океани, чарiвнi рiки i золотi моря хлiбiв, потужнi заводи i лабораторiї, сквери з веселою дiтворою i свiтлi класи у школах.

Дiти почали розмовляти. УР, нарештi, впустив їх в iншi примiщення, але не дозволив нiчого чiпати на пультах управлiння. Близнята з подивом дивилися на зоряне небо за iлюмiнаторами, запитували:

- Урчик, а чого тьотя нам показує i воду, i лiс, а тут тiльки зiрочки сяють?

- Вода i лiс на Землi, - пояснював УР. - Земля - це наша планета.

- А де вона, Урчик?

- Далеко, серед зiрок.

- А ми побачимо її?

Перейти на страницу:
Вы автор?
Жалоба
Все книги на сайте размещаются его пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваша книга была опубликована без Вашего на то согласия.
Напишите нам, и мы в срочном порядке примем меры.
Комментарии / Отзывы
    Ничего не найдено.