Олесь Бердник - Законсервована планета (на украинском языке) Страница 4

Всi присутнi занiмiли, витягнувши голови до оратора.

- Другий росiйський зорельот,- сказав далi Тригуб,- а коли буде потрiбно, то i американський, ми пропонуємо негайно заповнити потужними термоядерними зарядами. Я буду невпинно тримати радiо-телезв'язок з Академiєю i коли сповiщу вам про загрозу, з Землi необхiдно буде вислати цей другий корабель, керований по радiо в напрямку планети. Корабель, розвинувши велетенську швидкiсть, глибоко врiжеться в тiло планети, а вибух величезної кiлькостi термоядерного пального розiрве планету на шматки, а залишки її перетворяться на рiй астероїдiв...

В переднiх рядах встав старий учений-математик. Вiн, хвилюючись, перебив Тригуба:

- А чи не здається вам, що такий проект трохи наївний? Ви хочете розбити велетенську планету, таку, скажiмо, як наша Земля, з допомогою зорельота, заповненого атомним зарядом, який при всiй своїй потужностi завдасть планетi шкоди не бiльше, нiж комар слону!..

Тригуб спокiйно вiдповiв:

- Елементарнi розрахунки показують, що це не так. Термоядерного пального вистачить на те, щоб порушити рiвновагу сил, якi тримають планету в станi стабiльностi. Якщо вона навiть не розлетиться на дрiбнi шматки, то все одно зiйде з свого небезпечного для нас шляху!..

- Але ми розраховуємо на iнше!.. В мiсцi зiткнення корабля з планетою виникне температура бiля ста мiльйонiв градусiв. Електроннi орбiти всiх вiдомих елементiв при цiй температурi будуть зiрванi, i я вважаю, що ми викличемо в корi планети ланцюгову реакцiю розпаду радiоактивних речовин, а також синтезу легких елементiв!.. А це... це приведе до того, що планета перетвориться на хмару газiв за кiлька секунд!..

Вченi завмерли, нiби намагалися уявити таке грандiозне небесне явище.

- Планета знаходиться на вiдстанi кiлькох орбiт Плутона! - сказав далi Тригуб. - Часу поки що досить, щоб попередити лихо! Я сказав усе!..

Тригуб зiйшов з трибуни. На його мiсце вийшов сивий, високий Президент Академiї - найвiдомiший спецiалiст в галузi синтезу органiчних речовин. Вiн на диво дзвiнким голосом сказав:

- Вважаю, що коментувати виступ росiйського представника не будемо. Це - реально, розумно, ефективно! Ставлю на голосування!

Ще нiколи не були такими одностайними вченi рiзних напрямкiв. Академiя одноголосно затвердила простий i разом з тим найефективнiший проект Тригуба.

Радiо рознесло радiсну звiстку по всiй Землi. I нiколи ще люди не вiдзначали торжествами будь-яке свято так, як цей день великої надiї...

....................

Того ж дня стратоплан приземлився на Уральському космодромi. Валерiй i члени делегацiї Росiйської Академiї вийшли з лiтака. їх зустрiчали члени уряду, директор будiвництва та iнженери. Тут уже одержали повiдомлення, що Всесвiтня Академiя затвердила проект Тригуба, i спецiальна група монтувала в другому кораблi потужнi термоядернi заряди...

Гаряче потиснувши руки тим, хто його зустрiчав, Валерiй сказав:

- Товаришi! Говорити нема коли! Я вiдлiтаю негайно! В апаратi буду сам! Iнших членiв екiпажу не беру! Протиметеоритний захист ще не устаткований, i ми не маємо права ризикувати життям багатьох людей!

- А якщо ваш космольот загине? - перебив директор будiвництва.

- Тодi висилайте корабель з зарядом i спрямовуйте його до планети. її треба буде розбити в будь-якому випадку, щоб врятувати людство вiд загибелi!

Бiльше не треба було говорити. Останнi обiйми. Потиски рук. Побажання щастя.

Всi присутнi зайшли до будинку управлiння, а Валерiй попрямував до зорельота.

Вiн вийшов на спецiальний майданчик, який був на висотi входу в апарат. Оглянувся.

- Люба, рiдна Земля, далека чудова Вiкторiя, дорогi друзi i Батькiвщина - прощайте!..

З вiкон, з дверей будинку замахали руками друзi. Валерiй вiдповiв прощальним жестом i сховався в дверцях зорельота.

Майданчик зi сходами автоматично вiд'їхав...

А через кiлька хвилин велетенський корабель здригнувся, пiдстрибнув i, залишаючи слiпучу вогненну дорогу серед скуйовджених хмар, помчав у далеке небо - назустрiч невiдомiй дивнiй планетi...

Земля напружено чекала...

ТРИВОЖНI ДНI

...За бортом реактивною вертольота блискавично промайнули води пiвнiчної частини Атлантичного океану, потiм безкiнечнi бiлi крижанi поля Гренландiї i нарештi серед суцiльної снiгової пустелi зачорнiли будiвлi велетенського табору, де почалися роботи по здiйсненню проекту Гершера.

Тримаючись на слiпучих стовпах ядерних спалахiв, вертольот повiльно сiв на снiг. Вiкторiя в супроводi пiлота вийшла вниз по алюмiнiєвих слiдцях В ту ж мить до неї пiдбiг начальник будiвництва - енергiйний, сухорлявий iнженер.

- Менi потрiбно погодити з вами деякi питання тут на мiсцi, перше нiж я передам до реалiзацiї розрахунки потужностi зарядiв, - сказала Вiкторiя. - Я б хотiла познайомитися з ходом робiт!

- До ваших послуг, мiс, - з офiцiальною люб'язнiстю вiдповiв начальник. - Але зараз треба буде вiдлетiти подалi, бо вiдбудуться атомнi вибухи, з допомогою яких ми робимо штольнi...

- Гаразд,- промовила Вiкторiя. Разом з начальником вона зайшла в вертольот i дала знак летiти. Знову заревли мотори, i через кiлька хвилин вертольот опустився на майданчику за горою, що прикривала їх вiд атомної радiацiї вибуху.

Начальник поглянув на хронометр, вийняв портативний радiопередавач, тихо промовив у малесенький мiкрофон:

- Можна!..

I в ту ж мить здригнулася земля. Багряним вогнем зайнялося небо. Над головою - далеко в небi поплив чорнозелений гриб вибуху. Ще один вибух! Ще!..

- Все, - повернувшись до Вiкторiї, мовив начальник. - Можна летiти. Поглянемо згори на будiвництво а потiм - до моєї резиденцiї, де ви зупинитесь...

Вертольот знову пiднявся в повiтря. Вони наблизилися до мiсця, де вiдбувалися вибухи. Вiкторiя з цiкавiстю подивилася вниз...

Кiлометрiв за сто вiд жилих i адмiнiстративних будинкiв, в своєрiдному гiрському кiльцi зяяли три велетенськi ями, зробленi силою вибуху. Шириною вони були до трьох кiлометрiв, в глибину вже сягали до двох кiлометрiв.

- Ще кiлька вибухiв, i ми почнемо монтувати дюзи, - пояснив начальник. - Основнi дюзи - три - призначенi для вибухiв, якi виштовхнуть Землю в простiр, а шiсть невеликих навколо - будуть зробленi для керування нашою планетою пiд час польоту. В них термоядернi реакцiї будуть контролюватися на вiдстанi!..

Вертольот пролетiв над всiма ямами i повернув до табору. Сiли бiля присадкуватого, дуже довгого будинку з блискучого металу бiлого кольору. Iдучи до входу, начальник сказав:

- Ви знаєте про те, що сьогоднi збирається надзвичайне засiдання Всесвiтньої Академiї Наук?

- Нi! А про що йдеться?

- Новий план врятування Землi!..

- А не знаєте - чий проект?

- Здається, росiйських вчених...

- То давайте послухаємо телепередачу звiдти, - заспiшила Вiкторiя.